Милий сніговичок не такий вже й простий персонаж, адже у нього є навіть своє власне свято. В багатьох країнах 18 січня святкують Всесвітній день сніговика. Перші сніговики зображувалися недобрими, лютими сніговими монстрами вражаючих розмірів. Це не випадково, адже в ті давні часи безжальні зими з лютими морозами і вогкими хуртовинами приносили чимало клопоту. Саме тоді і з’явилися повір’я, згідно з якими сніговики представляють реальну загрозу для людей. Вважали, що небезпечно ліпити їх у періоди повного місяця: для людини непослух може обернутися нав’язливими жахливими сновидіннями, нічними страхами й, взагалі, усілякими невдачами. У Норвегії існував переказ про те, що сніговиків небезпечно розглядати пізно увечері з-за штори. До того ж поганим знаком вважалося зустріти сніжну фігуру вночі: її рекомендувалося обійти стороною.
Тільки в, XIX столітті сніговики «подобрішали» і незабаром стали незамінним атрибутом Різдва і Нового року. Вітальні листівки із зображенням милого усміхненого сніговика в оточенні веселих дітей швидко завойовували популярність.
Цікаво, що в європейських народів сніговик - це завжди істота чоловічої статі, снігових баб і снігуроньок у них ніколи не було.
|
