8 листопада 2016 року до Петриківки з творчим візитом завітала поетеса , член Регіональної спілки письменників Придніпров’я Ніна Кулініченко. Тепло зустрічали поетесу в Червонопартизанській сільській бібліотеці, Червонопартизанській НСЗОШ, Петриківському районному музеї етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва, центрі народного мистецтва «Петриківка», а також завітала до Петриківської районної бібліотеки. Познайомила бібліотекарів зі своєю творчістю, зав’язалась щира , тепла розмова, домовились про зустріч в подальшому для більш широкого загалу бібліотекарів.
Вірші Ніни Кулініченко сюжетні, насичені цікавими подіями, часом з несподіваними, веселими й водночас повчальними кінцівками, дуже подобаються дітям. Сюжети – про їхніх ровесників, тому й сприймаються так, ніби це розповідь про друга, сусіда, однокласника. Хочеться відзначити, настільки це світла, надзвичайно позитивна людина! Талановита поетеса, артистична оповідачка.
Ніна Петрівна народилася 5 листопада 1948 року у селі Наталівка Солонянського району Дніпропетровської області. Після закінчення середньої школи отримала економічну та медичну освіту .Вірші почала писати ще з юнацьких років, але письменницькою діяльністю почала займатися з 2002 року.
Ніна Петрівна подарувала Петриківській районній бібліотеці для дітей свою збірку «Сонячні краплинки» з автографом та щирими побажаннями.
Наприкінці зустрічі було зроблено фото на пам’ять.
ВІРШ НІНИ КУЛІНІЧЕНКО, зі збірки «Святковий букет»
МОЯ УКРАЇНА
Моя Україно, ти люба мені!
Коли ти у шатах сріблястих зимою,
Коли ти в смарагдових травах весною,
І влітку, коли ти у сукні барвистій,
В порі золотій – в горобинім намисті.
Моя Україно, ти люба мені!
І в промені сонця, що в щічку цілує.
І в місячнім сяйві, що нічка дарує,
При вранішній зірці, яка в небі сяє,
І в час надвечір’я, як гомін стихає.
В моїй Україні все любо мені!
Карпатських смерічок пухнастії вії,
І східних рівнин степові суховії,
І лагідний плескіт азовської хвилі,
Й квітучі каштани у Києві милім.
Моя Україно, ти люба мені
|
