7-13 березня – Масляна або Колодка
Добродійко-бояриня Масляна!
З сиром, маслом, і млинцем,
І рум'яним пирогом!
Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства.
Головною стравою на Масляну є, як відомо, млинці, які печуть кожного дня з понеділка. Також Масляна відома всенародним гулянням: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Триває масляна тиждень.
Одним із звичаїв є виготовлення великого опудала, потім вдягання його в різнокольорові одягу і, в самому кінці святкування, спалювання на багатті. Таке дійство знаменує собою проводи зими і зустріч весни.
Головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Кажуть, нібито ще давні римляни приносили в жертву богу Бахусові ритуальне печиво з тіста — щось подібне до слов'янських млинців.
Оладки та млинці — ритуальна страва слов'ян ще з язичницьких часів.Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові та ін. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.
Надзвичайно таємничим за старих часів був обряд власне приготування млинців. Готувати опару для тіста господині старалися так, щоб ніхто з членів родиницього не бачив. Щоб ніхто точно не підглядав, хазяйка навіть йшла вночі до водойми, іноді готувала опару зі снігу.
Перший млинець — свого роду символ сонця, спечений цього тижня, призначається для поминання померлих. Іноді цей млинець віддають жебракам, щоб і вони поминали померлих близьких людей.
|
