Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 22.10.2017, 11:17

Петриківська районна бібліотека для дітей

Наше опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Погано
3. Непогано
4. Жахливо
5. Добре
Всього відповідей: 3
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2017 » Лютий » 1 » Його літа-неповторимий шлях
15:16
Його літа-неповторимий шлях

Буду щасливий, якщо хоч один промінчик освітить вас і зігріє,

мої любі читачі.

                  Іван Демченко

Нещодавно виповнилося 75 років  від дня народження поета-земляка  Івана Івановича Демченка. До уваги читачів дитячої бібліотеки запропоновано тематичну поличку «Його літа-неповторимий шлях» та рекомендаційний список літератури  «Іван Іванович Демченко- поет –земляк»

    

В збірочках, що розміщені на поличці читач знайде теми та ідеї, які хвилюють сьогодні суспільство, кожну небайдужу людину.

В поетичних рядках автор звертається до чудової природи ріднокраю, до людини-трудівника, яка зміст і радість буття творить сама, а не краде їх для себе в інших.

Капустина світиться, мов люстра.

Помідорів жар - немов пожар.

Простелив зелену теплу хустку

Буряків чубатий урожай.

Золоті обвітрені акорди

Грає захмелілий виноград,

І червонобокі нагороди

Кожному роняє сивий сад.

Лад життю! Людині лине слава

Голосом вишневої струни.

Боротьба стеблиста, кучерява

Завмирає знову до весни.

Людина наділена здатністю помічати не тільки яскраві реклами, іномарки, блиск багатства, але й бачить навколо людські страждання, співпереживає.

А в нашій країні, як відомо, стражденних і знедолених мільйони.

Бредуть на смітник жебраки,

Худі й немиті.

Народ конає в царстві павуків,

Затягнутий в липучу павутину.

Холодні сіті тягнуться, як змії,

У саму душу, завдаючи мук…

Іван Демченко, незважаючи на драматизм і парадоксальність останніх десятиліть, не зрадив ні своїх світлих мрій, ні життєвих ідеалів, не втратив і віри в людину та її правдиве земне призначення. Ось чому в багатьох його віршах відчуваються неголосна радість і щемний біль, стриманий гнів і протест. Але має непогасну надію, що царство дикої наживи і суперзлочинів – не кінцева пристань в історії нашої України

Народ чекає. Жевріє надія,

Що спалахне Тарасова гора

І спалить зло. Й знедолених зігріє.

і прийде той час, коли, як писав поет, «Земля повернеться й над нею Умитий день зійде без бід». І найменша людина достойна ліпшого життя!.

Прийди, Владико, до мого народу.

Вночі чи вдень, молю тебе – прийди!...

Достойно жити.

Господи, гряди!

З вірою в краще майбутнє свого народу автор благословляє маленьку іскорку – цю збірочку в світ широкий і звертаючись до читачів пише, що він буде щасливий, «якщо хоч один промінчик освітить вас і зігріє, любі мої читачі».

Переглядів: 56 | Додав: Оксана | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Форма входу
Пошук
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz