Ми дуже любимо селище Петриківку і хочемо, щоб воно було найкращим, чистим і привабливим , таким , яке б, лише своїм виглядом, підтверджувало про те, що в селищі живуть чудові господарі, роботящі і охайні люди.
Коли йдеш між будинками, то відкривається щось незвичне, нове, заради чого треба жити – сміх дітлахів, щебет пташок, шепіт дерев, тепле світло у вікнах…
У серії видань Петриківської районної бібліотеки для дітей „Історія однієї вулиці” ми розповімо цікаві факти з історичної минувшини наших вулиць, бо саме з них зароджувалось наше селище. Ще довгі віки буде сходити і заходити сонце над нашим давнім і молодим селищем, будуть змінюватися покоління мешканців, та в їхніх серцях завжди буде любов до нього, а ми ще раз повернемося до його історії та сьогодення. Тож не забуваймо слова народної мудрості «Хто не дбає про коріння, той не має крони». Необхідно вивчати історичне минуле, щоб мати надію на щасливе майбутнє.
Саме вулиці – це жива пам`ять історії. І дуже важливо знати, чому саме таку назву носить вулиця, провулок, площа, проспект. В історії кожної вулиці, провулку чи завулку є своя родзинка, щось самобутнє. Сьогодні, ми вам розповімо про вул.Київську. Видання приурочене 245-й річниці утворення селища Петриківка.
Автор видання «Йшла історія по вулиці Київській…» Яненко Ілля, читач Петриківської районної бібліотеки для дітей.
У кожної людини на землі є свій маленький куточок, до якого вона прикипіла всім серцем і душею – вулиця, де кожен з нас народився і виріс. Кожна вулиця, яка відзначає своє свято, хоче бути найкращою! Селище ніби оживає, вулиці стають багатолюдними, всі відкривають серця назустріч одне одному і стають єдиною родиною. Кожна вулиця має власну біографію, але головною сторінкою її літопису є люди. Вони скромні і працьовиті, незвиклі до слави. Їхня щоденна праця, життя – то джерело людської мудрості й самовідданості. Тому на святі селища теплі слова знаходяться для кожного – для наймудрішого і наймолодшого, багатодітних матерів і подружніх пар, ювілярів, молодят, іменинників, ветеранів праці і колишніх воїнів- афганців. І для кожного є заняття до душі – хтось дізнається щось нове про історію своєї вулиці, Кожен з великою повагою і любов’ю говорить, що саме їхня вулиця – серце села. Втілюючи пріоритет «Від села до села, від вулиці до вулиці, від жителя до жителя з книгою і словом», спільними зусиллями вдалося зацікавити дітей і дати їм можливість повірити в те, які вони талановиті, наскільки цікаве та важливе їх життя й досягнення для всієї громади, особливо молодого покоління, більше того, відверто та голосно розказати про це. які б зміни не відбувались, основа життя залишається незмінною – людяність, дружні стосунки, взаємоповага і взаєморозуміння у відносинах між людьми, які народжуються, живуть і прославляють своє рідне селище.
|
