Популяризація мистецтва є одним із напрямків роботи Петриківської районної бібліотеки для дітей.
До послуг населення Петриківки довідково-інформаційний центр з питань культури і мистецтва, який задовольняє запити читачів та знайомить їх із життям і діяльністю відомих музикантів, артистів, художників.
У цьому році виповнилося 95 років від Дня народження майстрині декоративного малярства Марфи Ксенофонтівни Тимченко.
З нагоди ювілею в дитячій бібліотеці оформлено тематичну поличку «Магічний світ Марфи Тимченко» та виготовлено буклет «Світла радість мистецтва Марфи Тимченко».
Марфа Тимченко – член Національної спілки художників і Національної спілки майстрів народного мистецтва України, народний художник України, перший лауреат Премії ім. Катерини Білокур і володар найпрестижнішої державної нагороди – Національної премії України імені Тараса Шевченка, більше шести десятиліть плідно працювала на мистецькій ниві.
Петриківська районна бібліотека для дітей представляє книгу «Марфа Тимченко».
Марфа Тимченко. Малярство. Розпис. Фарфор. : Альбом / Міністерство культури і туризму України; автор – упорядник Є.Шевченко; вступ. стат.Є.Шевченко, В.Щербак.- К.: Народні джерела, 2007.- 152с.: іл. .- (Видатні майстри українського народного мистецтва).
В альбомі репродукуються твори народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, майстра декоративного розпису Марфи Ксенофонтівни Тимченко. Видання підготовлене до 85-річчя майстрині. Вступні статті ознайомлять з її творчим життям.
Творчість Марфи Ксенофонтівни відома у багатьох країнах світу, де експонувалися її роботи.
Народилася Марфа Ксенофонтівна в сім`ї хліборобів с. Петриківки на Дніпропетровщині 22 березня 1922 року.
Навчалась у початковій місцевій школі, де її першим педагогом став учитель малювання, креслення і каліграфії Олексій Федосійович Статива, що сприяв відкриттю Петриківської художньої школи, яку Марфа успішно закінчила, навчаючись у тоді вже відомої народної майстрині Тетяни Пати.
Далі творчий шлях Марфи Тимченко проліг до Києва, де вона продовжила навчання у школі майстрів народного мистецтва та художньо-промисловому училищі.
1941 року стала працювати на фарфоровому заводі в місті Коростені на Житомирщині.
1951р. – працює на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі тридцять років, протягом яких утверджує новий самобутній напрямок у декоруванні української порцеляни.
Виконуючи чудове оригінальне декоративне оздоблення художнього фарфору, М.Тимченко також створює прекрасні станкові декоративні композиції на папері, картоні, полотні гуашшю, темперою, аквареллю, в яких своєрідно інтерпретує елементи петриківського розпису: «Квіти», «Квітка з ягодами»,
« Помідори».
Багатогранний талант майстрині виявився у різних галузях та жанрах мистецтва – декоративному малюванні, пейзажному і монументальному живописі, орнаментальному розписі на тканині і порцеляні, дереві.
Перші твори вирізняються характерною колірною гамою квітково-рослинних орнаментів «Букет квітів»(1949), «Декоративне панно»(1958), «Декоративний мотив»(1959). Основними кольорами є червоний, зелений, синій, чорний.
Поступово майстриня розширює рамки традиційних прийомів: ускладнює колірну гаму, в композиціях з`являються птахи, звірі, домашні тварини.
У 70-х роках відкрилась нова грань обдарування Марфи Тимченко – інтерес до пейзажу та народної картини. У ліричних краєвидах вона відтворила образ первозданної природи.
Продовжуючи традиції петриківського розпису, декоративному орнаменту Марфа Тимченко надавала індивідуалізованого тимченківського характеру. Основи композиції її картин зазвичай становлять квіти, часто доповнені птахами.
Почерк художниці позначений тонким мистецьким чуттям духу традиційної української народної образотворчості і водночас культури сучасного образно-композиційного мислення. Для неї колір є своєрідною формою звернення до світу. Найголовніші естетичні принципи М.Тимченко сформувалися на основі народного художнього мислення.
Створюючи сюжетні композиції , глибинний знавець народного життя Марфа Тимченко досить широко використовує етнографічні реалії. Вибудовуючи декоративними мазками сільські хати чи елементи пейзажу, вона посилює їхню гармонійну злагодженість і своєрідно розповідає етнічну історію свого народу.
Композиції «Дай дівчино води напитись» та «Я з мамою на ярмарку» відтворюють життя самої художниці, її спогади про власну долю, дитинство. Декоративно трактовані сюжети, постаті людей наділені певними характерами, психологічними означеннями.
Своєрідною романтикою позначені пейзажі за мотивами Шевченкової поезії. Художниця наповнює їх тематичною красою, а образи - хвилюючою загадковістю. Такими є картини «Реве та стогне Дніпр широкий»(1998), «Сім я вечеря коло хати»(1999), «Ще треті півні не співали»(2002).
Такі митці, стверджує Євген Шевченко, народжуються не часто. ЇЇ доробок є вагомим надбанням української нації і чекає окремого наукового дослідження. Образна орнаментально-символічна мова майстрині вже сьогодні має продовження у творчості доньки, онуки. Марфа Тимченко є Божим дарунком українській нації.
| 
