Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні — це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.
Цей сум, не просто свічка, яку можна поставити десь на згадку. Герої не вмирають! Вони — з нами!!! Лише тихо про свої життєві плани та мрії гомонять...
Хтось згадує кохану, друга, а хтось — батька, маму, хтось — доньку і сина... Небесна Сотня з вірою в життя йшла вперед свободу українцям здобувати й віддала свою душу та тіло за нас усіх...
Герої не вмирають! Вони тут, з нами на Землі! Лише тихенько-тихенько сплять. Бо змучились від катувань, побоїв і голосу смерті, що на вістрі снайперської кулі... Ми плачемо, вони ж не плачуть. Їхні душі героїчним жовто-блакитним полум’ям горять! А ми повинні жити гідно, щоб святу Небесну Сотню нізащо, ніколи не забути. В Петриківській районній бібліотеці для дітей бібліотечні працівники підготували для читачів тематичну поличку- «Небесна сотня!Вічна слава Героям!»
В ці лютневі дні згадаймо усих, а також нашого земляка- Самвелла Нігояна, який першим загинув від снайперської пулі, не зважаючи на молоді роки, пішов у бій із несправедливістю — і все заради України. Він проживав у с.Березнуватівка, Солонянського району, Дніпропетровської області- учасник і один із бійців 3-ї сотні Самооборони Майдану, вбитий під час протистояння на вулиці Грушевського в Києві, громадянин України вірменського походження, Герой України.
Цей уривок із вірша ефектний бородань продекламував на тлі майданівських барикад:
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас сила.
І воля святая!
Наша землячка Леся Степовичка присвятила свій вірш:
Цавет танем
Світлій пам’яті земляка ,
Героя Євромайдану
Самвелла Нігояна
Так ось таким явився нам Тарас!-
У образі Самвелла Нігояна.
Яка кривава незагойна рана –
Той снайпер вціли в кожного із нас.
«Візьму твій біль собі» в твій смертний час,
Вірменія говорить: «Цавет танем»,
Так ось як відгукнувся нам «Кавказ»
На барикадах рідного майдану!
Самвелле, спочивай, хай нам тепер болить,
«І мертвим, і живим, і ненародженим «,
Невідворотна смертоносна мить,
Коли за нашу долю впав вірменин.
Ми прочитали знак Святих Небес,
І тужить за тобою Україна,
Вірменія оплакує тебе-
Бо ти обом їм був великим Сином.
«Псарі з псарями, як колись «царять»,
Ведуть на манівці кривого танцю.
Та спалахнуло слово Кобзаря
В вустах пошерхлих юного повстанця.
Хоча б не потонуть нам цього річ
В річках казенно-праздного єлею!
«Борітеся - поборете!»- гримить
Тараса слово в рік цей ювілейний!
Леся Степовичка м.Дніпро
| 
