Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ,
свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя…
Григорій Сковорода
Вивченню історії селища Петриківки присвятили себе педагоги, краєзнавці за покликанням Михайло Олексійович Тимошенко та Олександр Феодосійович Миршавка, які разом з бібліотекою, працюючи в рамках проекту співпраці бібліотек з місцевими громадами «Бібліотека і громада :будуємо мости взаємодії» написали краєзнавчі нариси: «Петриківський край крізь завісу часу» (Миршавка О.Ф.,2013 рік), «Мої рідні Балки»(Тимошенко М.О., 2013 рік). До 95-річчя славетного земляка Понежі Івана Омеляновича у 2016 році в бібліотеці виготовлено нарис «Життя людини-то і є історія» та буклет «Славетний земляк у пам’яті нащадків». Нажаль ці вчителі вже пішли із життя , але петриківцям у спадок залишили свої добрі справи, гарних учнів, та розуміння того, що краєзнавчі знання необхідні не тільки суспільству в цілому, групам людей, але й кожній людині. Їй потрібно знати, хто вона і звідки походить. Пам’ять про своє коріння робить людину свідомішою, достойнішою, сильнішою й інтелігентнішою. Що народ, який не знає своєї історії, приречений на вимирання. А починаються ці знання з найменшого – любові до того села чи містечка, де жили наші предки, звідки сам пішов у цей великий світ.
Петриківська бібліотека для дітей є своєрідним містком спадковості поколінь та продовжує свою історико-краєзнавчу діяльність, працюючи за краєзнавчою програмою «Краєзнавчі сходинки». В рамках якої до Дня селища Петриківки читач нашої книгозбірні , учень Петриківського ОЗО I-III ступенів Яненко Ілля здійснив історико-краєзнавче дослідження «Храм Різдва Пресвятої Богородиці». Хлопчина натхненно, глибоко вивчав джерела , в яких згадується про цю пам’ятку архітектури.
…( Цей трипрестольний храм славився далеко за межами селища. У вівтарі зберігалася одна з найбільших святинь петриківської землі — ікона Божої Матері з преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, до якої приходили молитися парафіяни зі всієї округи. На центральному престолі храму Білої Богородиці знаходилася ікона на честь Різдва Божої Матері. Лівий престол був присвячений апостолу Андрію Первозваному, який, за легендою, приніс християнство на придніпровські землі, правий — покровителю запорозьких козаків Святителю Миколаю. Кам'яний храм білого кольору, фасад якого прикрашали колони, вражав своєю довершеною архітектурою. Поблизу церкви знаходився будинок священика. Панотець залишався чи не єдиною освіченою людиною на селі, офіційно поставленим духовним пастирем, до якого парафіяни приходили не тільки сповідатися, а й за порадами у господарстві. Відомий склад священнослужителів у 1908 р., це — священик Василь Олександрович Килимов (44 роки); диякон Георгій Савченко (29 років) та церковний староста — Костянтин Бобошко (57 років). При церкві знаходилася земельна ділянка у 33 десятини, що було характерним для XIX століття.)…
Під час роботи над дослідженням Ілля звертався до головного редактора газети «Вісті Петриківщини» Куєвди О.І., який надав йому чимало фотографій та надавав поради та уточнення.
Об'єктом краєзнавчої роботи у 2017 році Яненко Ілля обрав вулицю Київську, до Дня селища Петриківка здійснив краєзнавче дослідження «Йшла історія по вулиці Київській..».
Наразі в нашій книгозбірні краєзнавство переживає духовне піднесення, здійснюється пошук нових форм, розширюється коло завдань, уточнюється їх зміст. Адже краєзнавство – найпатріотичніша наука.
|
