Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 22.10.2017, 11:15

Петриківська районна бібліотека для дітей

Наше опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Погано
3. Непогано
4. Жахливо
5. Добре
Всього відповідей: 3
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2017 » Лютий » 6 » Сам бог йому тут народитись велів
14:52
Сам бог йому тут народитись велів

Пам’яті нашого славного земляка Григорія Кутурги

…Народився в Петриківськім козацькім краю.

Цим квітучим роздоллям гордився

І моливсь за премудрість твою.

                                         Григорій Кутурга

7 лютого 2017 року виповнилося 80 років з дня народження Григорія Нестеровича Кутурги .  Був палким патріотом своєї Петриківки, де народився і виріс заслужений артист України, поет від Бога.

З- під пера Григорія Нестеровича вийшло багато неопублікованих віршів, які містять в собі любов до України, української мови, чарівної природи рідної Петриківки, сім’ї, друзів.

   Помер Кутурга Григорій Нестерович 26 липня 1997року у розквіті творчих сил, не створивши всі задумані образи на сцені. Не встиг написати замислених віршів. Але пам’ять про цю талановиту,  щиру, справедливу, життєрадісну людину живе у пам’яті вдячних земляків.

 З нагоди 80-річчя заслуженого артиста України, поета Григорія Нестеровича Кутурги  у  Петриківській районній бібліотеці для дітей оформлено виставку літератури «Сам бог йому тут народитись велів» та виготовлено  рекомендаційний список літератури «Поетична спадщина Григорія Кутурги».

                                                          

 

Українська мова

Мова-це міць наша, народе!

Це твердиня України.

Чому цураємося роду,

Ганьбимо його перлину?..

Прислухаймося до основи

Який чарівний має хист!

Із уст народних рідна мова

Поповнює словесний зміст.

А кажуть груба,не ласкава-

Не прийнятна для розмови

За що, й яка ото проява

Так паскудить рідне слово?

Та кожна мова не ласкава-

В тузі, гніві та розпуці,

Якщо її своя ж держава

Гнітить і топче у багнюці.

Тож дякуймо за кожне слово

Всевишнього і предків тих,

Котрі нам виплекали мову,-

Що ж є святіше із святих

За квітник нашої основи?

І бережім нашу святиню

Вона прийшла  з праправіків:

Праматеринську берегиню –

 найважливішу з квітників.                                                                                                                                  Г.Кутурга

   Ти дитинства мого джерело

…Знов приїхав під батьківську стріху,

Тільки тут відчуваю тепло…

І вклонитись тобі, моя втіхо,-

Ти дитинства мого джерело.

Не завадить ніяка негода,

Милуватись тобою й любить.

Бути поряд одна насолода,

Так відпустка коротка, як мить.

Обіймається радість з журбою

Залишаючи свій оберіг…

Як же гірко прощатись з тобою,

Та надіюсь-вернусь через рік!

І хоч раз ще пройдуся Подолом,-

О. який же ти любий мені.

Рідні, славні, чарівні роздоли

Я до вас поспішаю й вісні.

І до тебе, дитяча розрадо!

Тут в далекі літа молоді

Люби з вудкою сонце стрічати

І купатися в прісній воді.

І вдивлятися в простір небесний,

Проводжати ключі журавлів,

Як у вирій летять в піднебессі

Від насиджених рідних полів.

А напровесні їх виглядати

Після довгих зимових розлук.

Зустрічати, радіти, вітати

Під щасливий, «Курли…» перегук.

Смуток крає навпіл моє серце,

Сивину огортають думки….

Поспішає до осені серпень-

Мов разки вкрили дріт ластівки.

Та повернуться птахи, мій краю,

На подвір’я , на луки, сади,

А чи збудеться мрія, не знаю…

Ще хоч раз я приїду сюди?..

           Г.Кутурга             1996 р.

 

 

 

Переглядів: 67 | Додав: Оксана | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Форма входу
Пошук
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz