Не пошкодуймо праці і любови !
Ще буде правий лад у нашім краї,
каштановім, пшенишнім, волошковім!
Я вірую. Я впевнена. Я знаю.
Леся Степовичка “Віртуальна реальність”
Література нашого краю багата на жіночі імена. Це вони – славні Ярославни Придніпров’я – з глибин своєї зачарованої душі несуть нам невмируще поетичне слово, сповнене любов’ю до рідної землі, її святинь; любов’ю до Матері, Дитини, Людини; любові до навколишнього світу.
До 65-річчя від дня народження Лесі Степовички в Петриківській районній бібліотеці для дітей експонується виставка літератури «Сучасна Ярославна Придніпров’я» та виготовлено рекомендаційний буклет «Я –різна! Завжди була, і є, і буду після…»
Серед багатьох славетних імен сьогодні гідно звучить ім’я сучасної Ярославни Придніпров’я, нащадка безсмертної і славної когорти письменниць нашого краю, відомої української сучасної поетеси Лесі Степовички.
Її прізвище сповнене предковічної давнини і таїни, адже трактується воно як “чародійство, магія” і звучить загадково – Булах. Її предки – церковники: батько регент церковного хору, дід – один із засновників церковного старостату, а також церкви в селі Могилів. Її бабуся – розгадувачка снів, а мати сповнена надзвичайної релігійності.
Народилась у селі Петриківка у 1952 році. Після закінчення середньої школи у 1969 році два роки працювала на фабриці і заводі. У 1971 році вступила на романо-германське відділення філологічного факультету Дніпропетровського державного університету, який закінчила у 1976 році з відзнакою . Викладала в університеті та Металургійному інституті іноземні мови. Працювала перекладачем в Німеччині, Австрії, Бельгії, Голландії, Люксембурзі. Надзвичайно глибока таємниця творчості Лесі Степовички. Її поезія різнобарвна і неповторна. В своїх творах поетеса підіймає небуденні питання: сенс людського життя, призначення людини в світі, її роль у процесі відродження духовності рідного народу і України. Поезії Лесі Степовички – найвищий вияв любові до рідної землі, це витоки духовності українського народу, джерела натхнення творчої особистості. Тому провідною ідеєю її творчості є любов до рідної землі, її культури, історії, її народу. Це політ душі на розбурханому коні її стрімкої поезії.
Леся Степовичка є дійсно гідним нащадком, продовжувачем традицій жіночої поезії Придніпров’я минулих століть. ІІ творчість - це висока краса навколишнього світу, це краса, напоєна любов’ю до рідної землі.
Краса не родиться з краси,
Вона з любові.
Роздолом котиться рясним,
Бринить у слові.
Краса не родиться з краси,
Вона – з роботи,
Із нив, та світла, та роси –
У жилах бродить.
Рука весни її різьбить,
Вона з-під бруду
Дзвенить, не чуючи грізьби:
- Я буду, буду !
Її одвічно здобувать
З вогню,
З двобою.
Зате... як радісно назвать
Цей світ – красою !
( С.Бурлаков “Краса не родиться з краси...”)
Книги з автографами Лесі Степовички
| 
